кузен —
КУЗЕ́Н, а, ч. Двоюрідний брат, а також кровний родич в одному коліні родоводу. Поздорови від мене тіток і кузенів (Леся Українка); – Це мiй двоюрiдний брат, – вперто повторив Коваленко. – Кузен, зрозумiло? Ми з ним з одного села (П.
Словник української мови у 20 томах
кузен —
кузе́н двоюрідний брат (м, ср, ст): Силько, кузен, у розщіпленій сорочці, присадкуватий і широкоплечий, нахилений низько, навколішках, однією долонею спертий на цементову гладь, на устах знерухоміла посмішка (Нижанківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
кузен —
кузе́н (франц. cousin) двоюрідний брат.
Словник іншомовних слів Мельничука
кузен —
КУЗЕ́Н, а, ч., заст. Двоюрідний брат, а також взагалі родич (переважно в буржуазно-дворянському середовищі). Поздорови від мене тіток і кузенів (Л. Укр., V, 1956, 334).
Словник української мови в 11 томах