Значення в інших словниках
-
кузен —
кузе́н іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
кузен —
Брат у перших, двоюрідний брат; кузенок.
Словник синонімів Караванського
-
кузен —
-а, ч. Двоюрідний брат, а також взагалі родич.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кузен —
(син брата) братанок, братанець, братанич, (син сестри) сестринець, сестрич
Словник чужослів Павло Штепа
-
кузен —
КУЗЕ́Н, а, ч. Двоюрідний брат, а також кровний родич в одному коліні родоводу. Поздорови від мене тіток і кузенів (Леся Українка); – Це мiй двоюрiдний брат, – вперто повторив Коваленко. – Кузен, зрозумiло? Ми з ним з одного села (П.
Словник української мови у 20 томах
-
кузен —
кузе́н двоюрідний брат (м, ср, ст): Силько, кузен, у розщіпленій сорочці, присадкуватий і широкоплечий, нахилений низько, навколішках, однією долонею спертий на цементову гладь, на устах знерухоміла посмішка (Нижанківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кузен —
Кузе́н, -на; -зе́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кузен —
КУЗЕ́Н, а, ч., заст. Двоюрідний брат, а також взагалі родич (переважно в буржуазно-дворянському середовищі). Поздорови від мене тіток і кузенів (Л. Укр., V, 1956, 334).
Словник української мови в 11 томах