кучма —
Ку́чма, куче́мка: — велика бараняча шапка [ I(Ів.Фр.);IV-VI;14;15;36] — волохата хутряна шапка [XIII] — волохата шапка [II,XII] — хутряна волохата шапка [2;21] ку́чма: высокая баранья шапка [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
Кучма —
Ку́чма прізвище
Орфографічний словник української мови
кучма —
див. волосся; шапка
Словник синонімів Вусика
кучма —
-и, ж., розм. 1》 Висока бараняча шапка. 2》 чого, перен. Висока копиця (про волосся). || Скуйовджене волосся. Дати кучму — дати прочухана. 3》 Розгардіяш, безладдя; біда, лихоліття, зрада.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кучма —
КУ́ЧМА, и, ж., розм. 1. Висока бараняча шапка. Татарська кучма насунулась йому на очі, ніс закандзюбився (О. Стороженко); Микула одягнув довгу одежу, неначе рясу, насунув на голову кучму (О. Маковей); Там стояв Куліш.
Словник української мови у 20 томах
кучма —
да́ти ку́чму. Завдати кому-небудь багато клопоту, неприємностей і т. ін. Як пан Еней так забавлявся, То лиха він собі не ждав, Не думав і не сподівався, Щоб хто з Олімпа кучму дав (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мови
кучма —
ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на голові людини), ВО́ЛОС збірн.; ЧУБ, ЧУПРИ́НА, ШЕВЕЛЮ́РА, ЧУ́ПЕР діал. (звич. у чоловіків); КО́СИ (КОСА́) (довге волосся, заплетене й розплетене — звич.
Словник синонімів української мови
кучма —
КУ́ЧМА, и, ж., розм. 1. Висока бараняча шапка. Татарська кучма насунулась йому на очі, ніс закандзюбився (Стор., І, 1957, 335); Микула одягнув довгу одежу, неначе рясу, насунув на голову кучму (Мак., Вибр., 1956. 413); Там стояв Куліш.
Словник української мови в 11 томах
кучма —
Кучма, -ми ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Федьк. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. Стор. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти.
Словник української мови Грінченка