у. чотар; (молодший) ІД. хорунжий; (старший) ІД. поручник.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
лейтенант —
лейтена́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
лейтенант —
[леийтеинант] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
лейтенант —
-а, ч. Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції, а також людина, яка має це звання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лейтенант —
ЛЕЙТЕНА́НТ, а, ч. Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції європейських країн, а також людина, що носить це звання. І вони [дівчата] тепер солдати і командири, лейтенанти, капітани і майори, льотчики і зенітники (Остап Вишня)...
Словник української мови у 20 томах
лейтенант —
лейтена́нт (франц. lieutenant, букв. – тримаючий місце, за зразком лат. locum tenens – намісник) 1. Військове звання, 1-й або 2-й офіцерський чин. 2. У Радянській Армії офіцерське звання, наступне після звання молодшого лейтенанта.
Словник іншомовних слів Мельничука
лейтенант —
ЛЕЙТЕНА́НТ, а, ч. Друге офіцерське звання в армії, флоті, міліції, а також людина, що носить це звання. Доки Черниш лікувався, в полк йому прийшло звання лейтенанта і орден Червоного Прапора за висоту 805 (Гончар, III, 1959, 213); [Кобза...
Словник української мови в 11 томах