Значення в інших словниках
-
лементувати —
лементува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
лементувати —
див. кричати
Словник синонімів Вусика
-
лементувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). || Кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу. || Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). || Кричати (про тварин, птахів та ін.). 2》 перен., зневажл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
лементувати —
ЛЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). Стара стогне та руки ламає, а Настя – на десять дворів чутно, лементує... (Панас Мирний); Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (О.
Словник української мови у 20 томах
-
лементувати —
КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
лементувати —
Лементува́ти, -ту́ю, -ту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
лементувати —
ЛЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). Стара стогне та руки ламає, а Настя — на десять дворів чутно, лементує… (Мирний, IV, 1955, 46); Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (Гончар...
Словник української мови в 11 томах
-
лементувати —
Лементува́ти, -ту́ю, -єш гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.
Словник української мови Грінченка