лементувати

лементува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.).

|| Кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу.

|| Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей).

|| Кричати (про тварин, птахів та ін.).

2》 перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості; галасувати (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. лементувати — лементува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. лементувати — див. КРИЧАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. лементувати — див. кричати  Словник синонімів Вусика
4. лементувати — ЛЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). Стара стогне та руки ламає, а Настя – на десять дворів чутно, лементує... (Панас Мирний); Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (О.  Словник української мови у 20 томах
5. лементувати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. лементувати — Лементува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лементувати — ЛЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). Стара стогне та руки ламає, а Настя — на десять дворів чутно, лементує… (Мирний, IV, 1955, 46); Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (Гончар...  Словник української мови в 11 томах
8. лементувати — Лементува́ти, -ту́ю, -єш гл. Вопить, кричать. Ном. № 13022.  Словник української мови Грінченка