Словник синонімів Караванського

лицемірний

Нещирий, лукавий, криводушний, двоєдушний, фарисейський, фалшивий; (- співчуття) удаваний; п! ПІДСТУПНИЙ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. лицемірний — лицемі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. лицемірний — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
  3. лицемірний — -а, -е. Який лицемірить, здатний лицемірити. || Сповнений лицемірства; нещирий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лицемірний — Облудний, удаваний, роблений, нещирий, брехливий, дурисвітський, див. фальшивий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. лицемірний — ЛИЦЕМІ́РНИЙ, а, е. Який лицемірить, здатний лицемірити. – Колись і мене назвав [піп] антихристом. – Невже антихристом?.. – сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (І. Нечуй-Левицький); // Сповнений лицемірства; нещирий.  Словник української мови у 20 томах
  6. лицемірний — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  7. лицемірний — ЛИЦЕМІ́РНИЙ, а, е. Який лицемірить, здатний лицемірити. — Колись і мене [піп] назвав антихристом. — Невже антихристом?.. — сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився (Н.-Лев., IV, 1956, 154); // Сповнений лицемірства; нещирий.  Словник української мови в 11 томах
  8. лицемірний — Лицемірний, -а, -е Лицемѣрный.  Словник української мови Грінченка