лукавство —
лука́вство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
лукавство —
-а, с. Те саме, що лукавість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лукавство —
ЛУКА́ВСТВО, а, с. Те саме, що лука́вість. Хто ж бо того не знає, скілько опісля розлито на Вкраїні крові через Іванцеве лукавство да через неситу хтивість московських воєвод? (П.
Словник української мови у 20 томах
лукавство —
ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)...
Словник синонімів української мови
лукавство —
Лука́вство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лукавство —
ЛУКА́ВСТВО, а, с. Те саме, що лука́вість. Обличчя Козакова стало зосередженим, і з нього зникло легковажне лукавство (Гончар, III, 1959, 10); Але ти, твоє лукавство, личко, погляди твої, — І зрадливі, і лагідні, — Їх співець не змислить, ні! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
лукавство —
Лукавство, -ва с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.
Словник української мови Грінченка