лукавство

ЛУКА́ВСТВО, а, с.

Те саме, що лука́вість.

Хто ж бо того не знає, скілько опісля розлито на Вкраїні крові через Іванцеве лукавство да через неситу хтивість московських воєвод? (П. Куліш);

Але ти, твоє лукавство, личко, погляди твої, – І зрадливі, і лагідні, – Їх співець не змислить, ні! (Леся Українка);

Критика потрібна нам пряма, без хитрощів, без дрібної помсти, без лукавства (П. Тичина);

Сократ, наприклад, твердив, що не сказати хворому всієї правди – то добрий вчинок, а не лукавство (Василь Шевчук);

Сину Петея-державця і паростка Зевса самого, Й ти лиш на підступи хитрі й лукавство зажерливе здатний! (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Значення в інших словниках

1. лукавство — лука́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лукавство — Лукавість, хитрощі, лицемірство, фарисейство.  Словник синонімів Караванського
3. лукавство — -а, с. Те саме, що лукавість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лукавство — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)...  Словник синонімів української мови
5. лукавство — Лука́вство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лукавство — ЛУКА́ВСТВО, а, с. Те саме, що лука́вість. Обличчя Козакова стало зосередженим, і з нього зникло легковажне лукавство (Гончар, III, 1959, 10); Але ти, твоє лукавство, личко, погляди твої, — І зрадливі, і лагідні, — Їх співець не змислить, ні! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. лукавство — Лукавство, -ва с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.  Словник української мови Грінченка