лукавство

ЛУКА́ВСТВО, а, с. Те саме, що лука́вість.

Обличчя Козакова стало зосередженим, і з нього зникло легковажне лукавство (Гончар, III, 1959, 10);

Але ти, твоє лукавство, личко, погляди твої, — І зрадливі, і лагідні, — Їх співець не змислить, ні! (Л. Укр., IV, 1954, 82);

Критика потрібна нам пряма, без хитрощів, без дрібної помсти, без лукавства (Тич., III, 1957, 50);

[Xмедьницький:] В кривавій січі, в боях нерівних я пізнавав підступи зміїні і лукавство ворогів (Корн., І, 1955, 270).

Значення в інших словниках

1. лукавство — лука́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. лукавство — Лукавість, хитрощі, лицемірство, фарисейство.  Словник синонімів Караванського
3. лукавство — -а, с. Те саме, що лукавість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лукавство — ЛУКА́ВСТВО, а, с. Те саме, що лука́вість. Хто ж бо того не знає, скілько опісля розлито на Вкраїні крові через Іванцеве лукавство да через неситу хтивість московських воєвод? (П.  Словник української мови у 20 томах
5. лукавство — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)...  Словник синонімів української мови
6. лукавство — Лука́вство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. лукавство — Лукавство, -ва с. Лукавство, коварство. Стор. МПр. 46. В моїх словах не знайдете лукавства. К. Іов. 15.  Словник української мови Грінченка