Значення в інших словниках
-
ляля —
ля́ля іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
ляля —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
ляля —
-і, ж., розм. 1》 Дитина (звичайно мала). 2》 Те саме, що лялька 1). 3》 розм. Дуже добре.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ляля —
ЛЯ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Панас Мирний); – Гляньте в шибочку, – говорять, – он де ваші лялі. Гриць у шибку заглядає: – Бачу дві дитини (П.
Словник української мови у 20 томах
-
ляля —
ля́ля дит. дитина (м, ср, ст) ◊ ба́ка ля́ля дит. нечемна дитина (ср, ст) ◊ чі́ча ля́ля дит. чемна дитина (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
ляля —
присл. 1. у знач. виг. Все ОК! Ляля!!! Саме так, як я хотіла. 2. Гарний, чарівний — найвищий ступінь захоплення. Це просто ляля! Клас! Супер!
Словник сучасного українського сленгу
-
ляля —
ЛЯ́ЛЬКА (дитяча іграшка у вигляді фігурки людини), ЛЯ́ЛЯ розм. В Альонушки була лялька, вона гойдала її на руках і тихенько підспівувала (О. Донченко); Продавщиця в білому халаті моїй онучці лялю подає (В. Сосюра).
Словник синонімів української мови
-
ляля —
ЛЯ́ЛЯ, і, ж., розм. 1. Дитина (звичайно мала). Що можна лялі, того не можна мамі (Мирний, II, 1954, 129); Ось іде мама… А біля мами — ляля… Лялі — років шість (Вишня, І, 1956, 398); *У порівн. Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
ляля —
Ля́ля, -лі ж. дѣтск. 1) Маленькое дитя. 2) = лялька. 8) Имя главной играющей дѣвушки въ весеннемъ хороводѣ того-же имени, устраиваемомъ 22 апрѣля, наканунѣ Юрьева дня; она сидить въ вѣнкѣ и зелени внутри танцующаго и поющаго вокругъ нея хоровода...
Словник української мови Грінченка