малюк —
-а, ч., розм. Мала дитина. || Молодший школяр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
малюк —
МАЛЮ́К, а́, ч., розм. Мала дитина. – А щодо опікунства над цими малюками, – сказав суддя, звертаючись до господаря, – то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (І.
Словник української мови у 20 томах
малюк —
МАЛЮ́К, а́, ч., розм. Мала дитина. — А щодо опікунства над цими малюками, — сказав суддя, звертаючись до господаря, — то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (Фр.
Словник української мови в 11 томах
малюк —
Малю́к, -ка м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав. Св. Л. 24.
Словник української мови Грінченка