Значення в інших словниках
-
малюк —
малю́к іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
малюк —
Маля, мала дитина, дитя; (не в школі) дошколя, (у школі) молодший школяр.
Словник синонімів Караванського
-
малюк —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
малюк —
МАЛЮ́К, а́, ч., розм. Мала дитина. – А щодо опікунства над цими малюками, – сказав суддя, звертаючись до господаря, – то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (І.
Словник української мови у 20 томах
-
малюк —
МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт.
Словник синонімів української мови
-
малюк —
МАЛЮ́К, а́, ч., розм. Мала дитина. — А щодо опікунства над цими малюками, — сказав суддя, звертаючись до господаря, — то мусите звертатись до опікунчого [опікунського] суду (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
малюк —
Малю́к, -ка м. Мальчикъ, маленькій. Може тепер і не так: я ще малюком туди заглядав. Св. Л. 24.
Словник української мови Грінченка