мученицький —
му́ченицький прикметник
Орфографічний словник української мови
мученицький —
-а, -е. Прикм. до мученик і мучеництво. || Який настає в муках. || Який виражає муку, страждання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мученицький —
МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до му́ченик і му́чеництво. Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (І.
Словник української мови у 20 томах
мученицький —
БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін.
Словник синонімів української мови
мученицький —
Му́ченицький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мученицький —
МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до му́ченик і му́чеництво. Від таких людей [жандармів, станових], крім простої та прикрої тяганини, ніякого мученицького вінця не діждешся (Фр.
Словник української мови в 11 томах
мученицький —
Мученицький, -а, -е Мученическій.
Словник української мови Грінченка