навзнак

пр., (як) навзнаки, ГОРІЛИЦЬ, горічерева, на спині; (падати) крижем, трупом; (куди) на спину.

Значення в інших словниках

1. навзнак — (обличчям догори) горілиць, горічерева.  Словник синонімів Полюги
2. навзнак — на́взнак прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. навзнак — НАВЗНАК, НАВЗНАКИ, присл. Обличчям догори; на спині. Марко лежав навзнак (О.Стороженко); Скрикнув він раптом і полетів навзнаки в воду (М.Коцюбинський).  Літературне слововживання
4. навзнак — присл. Обличчям догори, на спині; на спину. || перев. зі сл. упасти, простягтися і т. ін. Пластом, як пласт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. навзнак — НА́ВЗНАК, присл. Обличчям догори, на спині або на спину. Марко лежав навзнак, страшно було на його і глянути (О. Стороженко); Він ліг навзнак і, ледве дихаючи, здався на волю хвиль (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. навзнак — НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю.  Словник синонімів української мови
7. навзнак — На́взнак, навзнаки́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. навзнак — НА́ВЗНАК, присл. Обличчям догори, на спині; на спину. Марко лежав навзнак, страшно було на його і глянути (Стор., І, 1957, 344); Він ліг навзнак і, ледве дихаючи, здався на волю хвиль (Дмит.  Словник української мови в 11 томах
9. навзнак — Навзнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260.  Словник української мови Грінченка