навкруг —
навкру́г 1 прийменник незмінювана словникова одиниця навкру́г 2 прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
навкруг —
див. близько; навколо
Словник синонімів Вусика
навкруг —
навкруги, присл., прийм. Те саме, що навколо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навкруг —
див. навкіл, наоколо
Словник чужослів Павло Штепа
навкруг —
НАВКРУ́Г див. навкруги́.
Словник української мови у 20 томах
навкруг —
ходи́ти навкру́г (навко́ло, довко́ла і т. ін.). Не торкатися суті якої-небудь справи, говорити не прямо, а відволікаючи когось від головного. — Чого навкруг ходити, кажи простіш (П.
Фразеологічний словник української мови
навкруг —
НАВКО́ЛО прийм., ДОВКО́ЛА, КРУГО́М, НАВКРУ́Г, НАВКРУГИ́, КРУГ розм., ОКРУ́Г розм., ОКРУГИ́ розм., ВКО́ЛО рідше, ДОВКІ́Л рідше, ОКІ́Л рідше. — Придивіться-но: навколо нас самі пташині гнізда (З.
Словник синонімів української мови
навкруг —
Навкру́г кого, чого, прийм. і присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навкруг —
НАВКРУ́Г, присл., прийм. Те саме, що навко́ло. В лице сталевий вітер віє, лунає залпами навкруг (Сос., II, 1958, 404); Давид посовістився толочити цвіт, хоча й ніде нікого не було навкруг (Стельмах, Хліб..
Словник української мови в 11 томах
навкруг —
Навкруг, навкруги нар. Вокругъ, кругомъ. В неї домик біленький, навкруг тополі. Чуб. V. 328. Хату.... своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151. Куди понесем його: чи через город, чи навкруги? Рудч. Ск. І. 167.
Словник української мови Грінченка