пр.(куди) навколюшки, навколінки, навколінці, на коліна.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
навколішки —
навко́лішки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
навколішки —
[наўкол'ішкие] присл.
Орфоепічний словник української мови
навколішки —
розм. навколюшки, присл. 1》 з дієсл. опускатися, падати, ставати і т. ін. На коліна. 2》 з дієсл. лазити, стояти і т. ін. На колінах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навколішки —
НАВКО́ЛІШКИ, розм., НАВКО́ЛЮШКИ, присл. 1. з дієсл. опускатися, падати, ставати і т. ін. На коліна. Наум кинувсь навколішки, підняв руки догори та й молиться (Г.
Словник української мови у 20 томах
навколішки —
па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка. 1. Виявляти кому-небудь велику шану. Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
навколішки —
Навко́лішки, рідше навко́люшки, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навколішки —
НАВКО́ЛІШКИ, розм. НАВКО́ЛЮШКИ, присл. 1. з дієсл. опускатися, падати, ставати і т. ін. На коліна. Наум кинувсь навколішки, підняв руки догори та й молиться (Кв.-Осп., II, 1956, 97); Усі козаки і старшини скинули шапки й стали навколішки (Довж.
Словник української мови в 11 томах
навколішки —
Навколішки нар. На колѣни. Вона так і впала навколішки. Кв.
Словник української мови Грінченка