навсидячки —
навси́дячки прислівник сидячи незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
навсидячки —
присл., розм. У сидячому положенні; сидячи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навсидячки —
НАВСИ́ДЯЧКИ, присл., розм. У сидячому положенні; сидячи. Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову, та й засне над дійницею навсидячки (М. Коцюбинський); Лейтенант, прихилившись головою до стінки спостережного пункту, навсидячки спить (М.
Словник української мови у 20 томах
навсидячки —
Навси́дячки, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
навсидячки —
НАВСИ́ДЯЧКИ, присл., розм. У сидячому положенні; сидячи. Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову, та й засне над дійницею навсидячки (Коцюб., І, 1955, 64); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249).
Словник української мови в 11 томах
навсидячки —
Навсидячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. Ном. № 8600.
Словник української мови Грінченка