навіки —
НАВІКИ, НАВІК – НА ВІКИ, НА ВІКИ, НА ВІК Навіки, навік, присл. Назавжди; повністю, цілком тощо: навіки-віків, замовкнути навіки, навіки минуло, навік-віки, навік-віків. На віки, на віки, на вік, ім. з прийм. Ви погубили мене на віки вічні (Г.
Літературне слововживання
навіки —
присл. 1》 Назавжди. 2》 Значною мірою, надзвичайно, дуже. Навіки гарно. || Повністю, цілком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навіки —
НАВІ́КИ, присл. 1. Назавжди. Нехай свище буря, Ревуть гуррикани, – Закрились навіки, загоїлись рани (П. Куліш); Нещодавно ми з Волоковим відвідали оте навіки пам'ятне нам з сорок другого року містечко (В.
Словник української мови у 20 томах
навіки —
наві́ки прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
навіки —
вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач).
Фразеологічний словник української мови
навіки —
НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм.
Словник синонімів української мови
навіки —
НАВІ́КИ, присл. 1. Назавжди. Тепер сняться мені ті гострі милі очі, але що було, те навіки минуло (Н.-Лев., II, 1956, 108); Нещодавно ми з Волоковим відвідали оте навіки пам’ятне нам з сорок другого року містечко (Коз., Гарячі руки, 1960, 108).
Словник української мови в 11 томах