Значення в інших словниках
-
нав'язливий —
(про людей, які не дають спокою, набридають) набридливий, надокучливий, розм. влізливий, надоїдливий, (який часто набридає) внадливий, (про думки, мелодії) невідступний, докучливий, причепливий.
Словник синонімів Полюги
-
нав'язливий —
нав'я́зливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
нав'язливий —
I влазливий, влізливий, внадливий, дереза, довадливий, довадний, доідливий, докука, докучливий, докучний, докучник, заїдливий, зола, їдкий, їдучий, короста, марудливий, марудний, набридливий, навратливий, нав'язкуватий, надоща, надощливий...
Словник синонімів Вусика
-
нав'язливий —
-а, -е. 1》 Який набридливо, надокучливо пристає з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. 2》 Який мимоволі зберігається в свідомості. Нав'язлива лічба — нав'язливий стан у вигляді непереборного прагнення рахувати які-небудь об'єкти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нав'язливий —
НАВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який набридливо, надокучливо пристає до когось з чим-небудь, пропонує щось; настирливий. Нарешті Сайгор не витерпів і спитав: – У вас він завше такий нав'язливий? (М. Хвильовий); – Ви чули, що я сказав? – не вгамовувався Сава.
Словник української мови у 20 томах
-
нав'язливий —
НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев.
Словник синонімів української мови
-
нав'язливий —
Нав'язливий, -а, -е = нав'язкуватий.
Словник української мови Грінченка