НАРІД, плем'я; (мала) етнічна група, національна меншість <�меншина>.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
народність —
наро́дність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
народність —
[народ(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
народність —
-ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації та виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків, культури.
Великий тлумачний словник сучасної мови
народність —
НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків...
Словник української мови у 20 томах
народність —
Наро́дність, -ности, -ності
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
народність —
НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, грунтується на спільності мови, території, економічних зв’язків...
Словник української мови в 11 томах
народність —
Наро́дність, -ности ж. Народность.
Словник української мови Грінченка