народність

наро́дність

[народ(')н'іс'т']

-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. народність — наро́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. народність — НАРІД, плем'я; (мала) етнічна група, національна меншість <�меншина>.  Словник синонімів Караванського
3. народність — -ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації та виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків, культури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. народність — НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків...  Словник української мови у 20 томах
5. народність — Наро́дність, -ности, -ності  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. народність — НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, грунтується на спільності мови, території, економічних зв’язків...  Словник української мови в 11 томах
7. народність — Наро́дність, -ности ж. Народность.  Словник української мови Грінченка