1. Орфоепічний словник української мови

народність

наро́дність

[народ(')н'іс'т']

-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народність — наро́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. народність — НАРІД, плем'я; (мала) етнічна група, національна меншість <�меншина>. Словник синонімів Караванського
  3. народність — -ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації та виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків, культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. народність — НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків... Словник української мови у 20 томах
  5. народність — Наро́дність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. народність — НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, грунтується на спільності мови, території, економічних зв’язків... Словник української мови в 11 томах
  7. народність — Наро́дність, -ности ж. Народность. Словник української мови Грінченка