народність
Наро́дність, -ности
ж. Народность.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- народність — наро́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- народність — НАРІД, плем'я; (мала) етнічна група, національна меншість <�меншина>. Словник синонімів Караванського
- народність — [народ(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- народність — -ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації та виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства. Ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків, культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- народність — НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. 1. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв'язків... Словник української мови у 20 томах
- народність — Наро́дність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- народність — НАРО́ДНІСТЬ, ності, ж. Історична форма спільності людей, що утворюється з племен, передує нації і виникає в процесі розкладу первісно-общинного ладу й формування класового суспільства, грунтується на спільності мови, території, економічних зв’язків... Словник української мови в 11 томах