1. Словник української мови Грінченка

народовець

Народовець, -вця

м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа. Левиц. Пов. 159.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народовець — народо́вець іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. народовець — -вця, ч. Учасник політичного руху української буржуазно-ліберальної націоналістичної інтелігенції Галичини (виник у 60-х рр. 19 ст.), що відображав інтереси буржуазії та уніатського духівництва, виступав проти революції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. народовець — НАРОДО́ВЕЦЬ, вця, ч., іст. Учасник політичного руху української буржуазно-ліберальної інтелігенції Галичини (виник у 60-х роках XIX ст.), що обстоював інтереси буржуазії та уніатського духівництва. Словник української мови у 20 томах
  4. народовець — Народо́вець, -до́вця; -до́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. народовець — НАРОДО́ВЕЦЬ, вця, ч. Учасник політичного руху української буржуазно-ліберальпої націоналістичної інтелігенції Галичини (виник у 60-х роках XIX ст.), що відбивав інтереси буржуазії та уніатського духівництва, виступав проти революції. Словник української мови в 11 томах