наскок —
на́скок іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
наскок —
-у, ч., розм. 1》 Раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком. 2》 перен. Грубе звинувачення когось у чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наскок —
див. наскакувати
Словник чужослів Павло Штепа
наскок —
НА́СКОК, у, ч., розм. 1. Раптовий напад на кого-, що-небудь. Зібралися бояри до Данила після нічного наскоку на ворога (А. Хижняк); Під час наскоку кочовиків на давньоруське місто церкву було пограбовано...
Словник української мови у 20 томах
наскок —
НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст.
Словник синонімів української мови
наскок —
НА́СКОК, у, ч., розм. 1. Раптовий напад на кого-, що-небудь. Зібралися бояри до Данила після нічного наскоку на ворога (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах