наскок

НА́СКОК, у, ч., розм.

1. Раптовий напад на кого-, що-небудь.

Зібралися бояри до Данила після нічного наскоку на ворога (А. Хижняк);

Під час наскоку кочовиків на давньоруське місто церкву було пограбовано, облачення потрапило до хана і згодом поховане разом із ним (з наук. літ.);

* Образно. Нам зрозумілими стали вічні наскоки моря на острів (М. Коцюбинський);

Шумів ліс од раптового наскоку бурі, закректали дерева, і знов гудуть, гудуть (Ю. Яновський).

2. перен. Грубе звинувачення когось у чому-небудь.

У 1935 р. М. Вавілова звільняють з посади президента ВАСГНІЛ. Наскоки на нього чинили і до цього, але після звільнення вони посилюються (з наук.-попул. літ.).

○ (1) З на́скоку, у знач. присл. – те саме, що на́скоком.

З наскоку тріснув [Турн] булавою По в'язах, великан упав, Об землю вдаривсь головою (І. Котляревський);

[Спичаковський:] Ви, товариші [репортери], звикли все з наскоку, наспіх. Мушу вам сказати, що нема нічого більш шкідливого, ніж хапливість (І. Кочерга).

Значення в інших словниках

1. наскок — на́скок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наскок — НАСКІК, набіг, наліт, <�раптовий> напад; мн. НАСКОКИ, зап. нападки.  Словник синонімів Караванського
3. наскок — -у, ч., розм. 1》 Раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком. 2》 перен. Грубе звинувачення когось у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наскок — див. наскакувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. наскок — НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст.  Словник синонімів української мови
6. наскок — НА́СКОК, у, ч., розм. 1. Раптовий напад на кого-, що-небудь. Зібралися бояри до Данила після нічного наскоку на ворога (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах