Значення в інших словниках
-
наслідний —
наслі́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
наслідний —
-а, -е. Стос. до наслідника, спадкоємця престолу, імперії, трону тощо. Наслідний принц.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
наслідний —
НАСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який став наслідником престолу. Покійний імператор Корнелій IX віддав свою племінницю Констанцу Орсіні за наслідного принца Кастілії Альфонсо (О. Авраменко, В. Авраменко); // Який передається в спадщину.
Словник української мови у 20 томах
-
наслідний —
НАСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який став наслідником престолу. У березні 1848 р. в Берліні відбувалися грізні демонстрації. Наслідний принц Вільгельм віддав наказ стріляти в народні збори (Нова іст., 1956, 151); // Який передається в спадщину.
Словник української мови в 11 томах