невиправданий —
неви́правданий прикметник
Орфографічний словник української мови
невиправданий —
-а, -е. Який не має виправдання, якого не можна виправдати; необґрунтований.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невиправданий —
НЕВИ́ПРАВДАНИЙ, а, е. Який не має виправдання, якого не можна виправдати; необґрунтований. Солоха, здавалось, і справді загубила ритм роботи. В її руках почала з'являтись невиправдана поспішність, навіть метушня (О.
Словник української мови у 20 томах
невиправданий —
БЕЗПРИЧИ́ННИЙ (якому не можна знайти якусь причину, якесь розумне пояснення), ДАРЕ́МНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якому немає пояснення). Було в осінньому краєвиді щось таке, що навівало безпричинну журбу (С.
Словник синонімів української мови
невиправданий —
НЕВИ́ПРАВДАНИЙ, а, е. Який не має виправдання, якого не можна виправдати; необгрунтований. Солоха, здавалось, і справді загубила ритм роботи. В її руках почала з’являтись невиправдана поспішність, навіть метушня (Донч.
Словник української мови в 11 томах