невиразний

Неяскравий, непомітний, нечіткий, безбарвний; (погляд) каламутний; (звук) неясний; (обрис) блідий, тьмяний, розпливчастий, туманний; (індивід) непоказний, сірий.

Значення в інших словниках

1. невиразний — невира́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невиразний — див. безликий  Словник синонімів Вусика
3. невиразний — -а, -е. Який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не вирізняється чітко, яскраво. || Неясний, не зовсім зрозумілий, слабо розрізнюваний на слух. || Який не виявляє яскравих індивідуальних рис (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невиразний — НЕВИРА́ЗНИЙ, а, е. Який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не виділяється чітко, яскраво. Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (М. Коцюбинський); Дівчина глянула пильно на нього, і невиразна тривога охопила її (А.  Словник української мови у 20 томах
5. невиразний — БУДЕ́ННИЙ (позбавлений виразності, оригінальності, нічим не привабливий, нецікавий); ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, НЕПОЕТИ́ЧНИЙ (позбавлений поетичності, оригінальності; про світогляд, інтереси і т. ін. — вузькопрактичний); ПРИЗЕ́МЛЕНИЙ підсил., БЕЗКРИ́ЛИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. невиразний — Невира́зний; -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. невиразний — НЕВИРА́ЗНИЙ, а, е. Який не має яскравих, виразних ознак, особливостей; який не виділяється чітко, яскраво. Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
8. невиразний — Невиразний, -а, -е Неясный, неотчетливый; невнятный.  Словник української мови Грінченка