Значення в інших словниках
-
невільництво —
неві́льництво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
невільництво —
-а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невільництво —
НЕВІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника. Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби..! (П. Грабовський); До невільництва він, звичайно, звик, бачачи щодня тисячі бранців (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
невільництво —
НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А.
Словник синонімів української мови
-
невільництво —
Неві́льництво, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
невільництво —
НЕВІ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Стан підлеглості, залежності; становище невільника. Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби..! (Граб., І, 1959, 469); До невільництва він, звичайно, звик, бачачи щодня тисячі бранців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 264).
Словник української мови в 11 томах