Значення в інших словниках
-
неговіркий —
неговірки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
неговіркий —
див. мовчазний; похмурий
Словник синонімів Вусика
-
неговіркий —
-а, -е. Який не любить поговорити, неохочий до розмов (про вдачу, характер); небалакучий, мовчазний. || Який не бажає розмовляти в певний час, період, за певних обставин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неговіркий —
НЕГОВІРКИ́Й, а́, е́. Який не любить говорити, неохочий до розмов (про вдачу, характер); небалакучий, мовчазний. – Геть батькова вдача! – думала Іваниха.
Словник української мови у 20 томах
-
неговіркий —
МОВЧАЗНИ́Й (який не любить багато говорити, схильний мовчати), МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МАЛОМО́ВНИЙ, МАЛОГОВІРКИ́Й, НЕГОВІРКИ́Й, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, НЕБАЛАКУ́ЧИЙ, НЕБАЛАКЛИ́ВИЙ, МОВЧКУВА́ТИЙ розм., МОВЧУ́ЩИЙ розм., НЕГОВОРЮ́ЧИЙ розм., НЕБАЛАЧКИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
неговіркий —
НЕГОВІРКИ́Й, а́, е́. Який не любить поговорити, неохочий до розмов (про вдачу, характер); небалакучий, мовчазний. — Геть батькова вдача! — думала Іваниха. — Як той було, небіжчик, усе такий неговіркий та сумний, так і Корній (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
неговіркий —
Неговірки́й, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Словник української мови Грінченка