незвичайний
Незвичний, незвиклий, особливий, не абиякий, рідкісний, с. винятковий, феноменальний; (як міра вияву) НАДЗВИЧАЙНИЙ; (актор) видатний; (у даних умовах) нехарактерний, невластивий, дивний; З. НЕВВІЧЛИВИЙ, непристойний.
Практичний словник синонімів української мови