Словник синонімів Караванського

несполучний

(з чим) несумісний; приб. невідповідний, незгідний.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. несполучний — несполу́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. несполучний — -а, -е. Те саме, що несумісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несполучний — НЕСПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що несумі́сний.  Словник української мови у 20 томах
  4. несполучний — НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
  5. несполучний — НЕСПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що несумі́сний. Родовий лад абсолютно несполучний з грошовим господарством (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 88); Вже усвідомлена і відчута історична істина: гуманізм і неприйняття комунізму несполучні (Талант.., 1958, 158).  Словник української мови в 11 томах