несполучний

НЕСПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що несумі́сний.

Родовий лад абсолютно несполучний з грошовим господарством (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 88);

Вже усвідомлена і відчута історична істина: гуманізм і неприйняття комунізму несполучні (Талант.., 1958, 158).

Значення в інших словниках

1. несполучний — несполу́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несполучний — (з чим) несумісний; приб. невідповідний, незгідний.  Словник синонімів Караванського
3. несполучний — -а, -е. Те саме, що несумісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. несполучний — НЕСПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що несумі́сний.  Словник української мови у 20 томах
5. несполучний — НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови