(де) вишукувати, розшукувати, переривати що, п. мишкувати, д. нипати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
нишпорити —
ни́шпорити: бродить, осматривать [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
нишпорити —
ни́шпорити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
нишпорити —
див. іти; ходити; шукати
Словник синонімів Вусика
нишпорити —
-рю, -риш, недок., розм. Шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нишпорити —
НИ́ШПОРИТИ, рю, риш, недок., розм. Шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все. Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки та носять до бочки, а весела замурзана солодким соком дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (М.
Словник української мови у 20 томах
нишпорити —
ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
нишпорити —
НИ́ШПОРИТИ, рю, риш, недок., розм. Шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все. Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки та носять до бочки, а весела замурзана солодким соком дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
нишпорити —
Ни́шпорити, -рю, -риш гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.
Словник української мови Грінченка