Словник української мови у 20 томах

нишпорити

НИ́ШПОРИТИ, рю, риш, недок., розм.

Шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все.

Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки та носять до бочки, а весела замурзана солодким соком дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (М. Коцюбинський);

Він перекидав папери, нишпорив по всіх закутках, але не знаходив того, що його цікавило (П. Кочура);

Бійці розсипались поміж депутатськими рядами, нишпорячи, чи не причаївся часом де внизу застуканий фриц (О. Гончар);

* Образно. По небу знову стали нишпорити прожектори (О. Ільченко).

◇ (1) Ни́шпорити / зани́шпорити о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.) – пильно оглядати, обстежувати що-небудь.

Поки господар знімав з стільця книжки, Масло нишпорив очима по кімнаті (А. Хижняк);

Салоган лихими очима нишпорить по озеречку, чи нема десь рибальської снасті (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нишпорити — ни́шпорити: бродить, осматривать [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
  2. нишпорити — ни́шпорити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  3. нишпорити — (де) вишукувати, розшукувати, переривати що, п. мишкувати, д. нипати.  Словник синонімів Караванського
  4. нишпорити — див. іти; ходити; шукати  Словник синонімів Вусика
  5. нишпорити — -рю, -риш, недок., розм. Шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нишпорити — ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  7. нишпорити — Ни́шпорити, -рю, -риш, -рять; ни́шпор, -пормо, -порте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нишпорити — НИ́ШПОРИТИ, рю, риш, недок., розм. Шукати, заглядаючи скрізь, оглядаючи все. Дорослі з піснями стинають стиглі кетяги в коновки та носять до бочки, а весела замурзана солодким соком дітвора нишпорить попід кущами, вишукує непомічені грона (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  9. нишпорити — Ни́шпорити, -рю, -риш гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.  Словник української мови Грінченка