Значення в інших словниках
-
нововірець —
новові́рець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
нововірець —
-рця, ч. Послідовник нового вчення, нової віри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нововірець —
НОВОВІ́РЕЦЬ, рця, ч. Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт. Завзяття, енергія нововірця.
Словник української мови у 20 томах
-
нововірець —
Нововірець, -рця м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Словник української мови Грінченка