(мух) відганяти; (ростом) переганяти; (в русі) випереджати, оббігати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
обганяти —
обганя́ти 1 дієслово недоконаного виду випереджати обганя́ти 2 дієслово недоконаного виду оббігати розм.
Орфографічний словник української мови
обганяти —
[обган’атие] -н'айу, -н'айеиш
Орфоепічний словник української мови
обганяти —
I -яю, -яєш, недок., обігнати, обжену, обженеш, док., перех. 1》 Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. || Випереджати, залишати позаду, змагаючись із ким-, чим-небудь у швидкості руху. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обганяти —
ОБГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., кого, що. 1. Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. Після сніданку Дмитро виїжджає на поле.
Словник української мови у 20 томах
обганяти —
ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
обганяти —
Обганя́ти, -ня́ю, -ня́єш і обго́нити, -го́ню, -го́ниш; обігна́ти, обжену́, обжене́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обганяти —
ОБГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., перех. 1. Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. Після сніданку Дмитро виїджає на поле.
Словник української мови в 11 томах