обганяти

Значення в інших словниках

1. обганяти — обганя́ти 1 дієслово недоконаного виду випереджати обганя́ти 2 дієслово недоконаного виду оббігати розм. Орфографічний словник української мови
2. обганяти — [обган’атие] -н'айу, -н'айеиш Орфоепічний словник української мови
3. обганяти — I -яю, -яєш, недок., обігнати, обжену, обженеш, док., перех. 1》 Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. || Випереджати, залишати позаду, змагаючись із ким-, чим-небудь у швидкості руху. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обганяти — ОБГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., кого, що. 1. Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. Після сніданку Дмитро виїжджає на поле. Словник української мови у 20 томах
5. обганяти — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. обганяти — Обганя́ти, -ня́ю, -ня́єш і обго́нити, -го́ню, -го́ниш; обігна́ти, обжену́, обжене́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обганяти — ОБГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ОБІГНА́ТИ, обжену́, обжене́ш, док., перех. 1. Рухаючись швидше, обминати й залишати позаду кого-, що-небудь; переганяти, випереджати. Після сніданку Дмитро виїджає на поле. Словник української мови в 11 томах