обвітрювати

Обвівати, овівати; (шкіру) пересушувати, зашкарублювати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвітрювати — обві́трювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвітрювати — -юю, -юєш, недок., обвітрити, -рю, -риш, док., перех. Обдувати вітром, свіжим повітрям; обвівати, овівати. || безос. Викликати пересихання, шерхлість і т. ін. шкіри відкритих частин тіла (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвітрювати — ОБВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., кого, що. Обдувати вітром, свіжим повітрям; обвівати, овівати. Прохолода обвітрює скроні; // безос. Словник української мови у 20 томах
  4. обвітрювати — ОБВІВА́ТИ (ОВІВА́ТИ) (про подув вітру, струмінь повітря, запах і т. ін.), ОБВІ́ЮВАТИ (ОВІ́ЮВАТИ), ОБДАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОПА́ХУВАТИ, ОБДУВА́ТИ, ОБВІ́ТРЮВАТИ, ОБДИМА́ТИ (тільки про вітер, струмінь повітря); ПОДИХАТИ чим (злегка, час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
  5. обвітрювати — Обві́трювати, -трюю, -рюєш; обві́трити, -трю, -триш, -трять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обвітрювати — ОБВІ́ТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВІ́ТРИТИ, рю, риш, док., перех. Обдувати вітром, свіжим повітрям; обвівати, овівати. Прохолода обвітрює скроні; // безос. Викликати пересихання, шерхлість і т. ін. шкіри відкритих частин тіла (про вітер). Словник української мови в 11 томах