обгортка —
обго́ртка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
обгортка —
[обгортка] -ткие, д. і м. -рц':і, р. мн. -ток
Орфоепічний словник української мови
обгортка —
-и, ж. 1》 Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). || рідко. Те саме, що обкладинка 1). 2》 бот. У деяких рослин – покриття, яке охоплює, оточує суцвіття або плід, захищаючи їх від пошкодження. 3》 мат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обгортка —
ОБГО́РТКА, и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). – Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (М.
Словник української мови у 20 томах
обгортка —
ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В.
Словник синонімів української мови
обгортка —
ОБГО́РТКА, и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
обгортка —
Обго́ртка, -ки ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од.
Словник української мови Грінченка