обгортка

обго́ртка

-и, ж.

1》 Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.).

|| рідко. Те саме, що обкладинка 1).

2》 бот. У деяких рослин – покриття, яке охоплює, оточує суцвіття або плід, захищаючи їх від пошкодження.

3》 мат.:

Обгортка сім'ї ліній на площині — лінія, яка в кожній своїй точці дотикається до якоїсь лінії цієї сім'ї, причому кожна її дуга дотикається до нескінченної множини цих ліній.

Значення в інших словниках

1. обгортка — обго́ртка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обгортка — Загортка; (книжки) о|б|кладинка, (тверда) оправа, палітурка.  Словник синонімів Караванського
3. обгортка — [обгортка] -ткие, д. і м. -рц':і, р. мн. -ток  Орфоепічний словник української мови
4. обгортка — ОБГО́РТКА, и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). – Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (М.  Словник української мови у 20 томах
5. обгортка — ОБКЛА́ДИНКА (покриття книжки, зошита з паперу, клейонки і т. ін.), ПАЛІТУ́РКА, ОПРА́ВА (перев. з твердого матеріалу), ОБГО́РТКА рідше, ПАЛІТУ́РА рідше, ПАЛЯТУ́РКА заст., ШАБАТУ́РКА діал. Його книжка була вже зверстана і обкладинка подана художником (В.  Словник синонімів української мови
6. обгортка — Обго́ртка, -тки, -тці; -го́ртки, -го́рток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обгортка — ОБГО́РТКА, и, ж. 1. Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.). — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
8. обгортка — Обго́ртка, -ки ж. 1) Одежда, носимая въ части Галиціи женщинами вмѣсто юбки: кусокъ шерстяной матеріи, тканой полосами (поперемѣнно черной и темнокрасной), которой обвертывается женщина по рубашкѣ на мѣстѣ юбки, подвязывая ее въ поясницѣ кромкой. Гол. Од.  Словник української мови Грінченка