облесливий —
(який схильний до лестощів, часто догідливий) улесливий, підлесливий, солодкий, масний.
Словник синонімів Полюги
облесливий —
обле́сливий прикметник
Орфографічний словник української мови
облесливий —
див. підлабузник
Словник синонімів Вусика
облесливий —
-а, -е. Який улещує, облещує; схильний до лестощів. || Сповнений лестощів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
облесливий —
ОБЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Який улещує, облещує; схильний до лестощів. — Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з нахабним, облесливим чоловіком (Н.-Лев., III, 1956, 393); На людях вивідувала — ніхто не хвалить хлопця. Тихін безчесний.
Словник української мови в 11 томах
облесливий —
ОБЛЕ́СЛИВИЙ, а, е. Який улещує, облещує; схильний до лестощів. – Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з нахабним, облесливим чоловіком (І. Нечуй-Левицький); На людях вивідувала – ніхто не хвалить хлопця. Тихін безчесний. Облесливий (К.
Словник української мови у 20 томах
облесливий —
УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
облесливий —
Обле́сливий, -а, -е Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Берд. у. Лащився мов облеслива собака. Полт.
Словник української мови Грінченка