обманювати

ДУРИТИ, махлювати, махлярити; брехати, ламати слово; (кого) ошукувати; (надії) зраджувати, не справджувати, підводити; (дівчат) спокушати, зводити.

Значення в інших словниках

1. обманювати — обма́нювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обманювати — Баламутити (кого), біднитися (прикидатися бідним), брехати, бренькати (дит.), вибріхувати, вибріхуватися, видурювати, викривляти, викручуватися (на словах); вимантачувати, виманювати, вициганювати, відбріхуватися, дурити, дворушничати, дезінформувати...  Словник синонімів Вусика
3. обманювати — -юю, -юєш, недок., обманути, -ману, -манеш і розм. обманити, -маню, -маниш, док., перех. 1》 Словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь; обдурювати. || Казати неправду; брехати. || Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обманювати — Гудити, згудити, нагулити, погудити, угулити, дурити, видурювати, видурити, повидурювати, здурювати, здурити, поздурювати, обдурювати, обдурити, пообдурювати, крутити, викручуватися, викрутитися, повикручуватися, махлювати, змахльовувати, змахлювати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. обманювати — ОБМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМАНУ́ТИ, ману́, ма́неш і розм. ОБМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех. 1. Словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь; обдурювати.  Словник української мови в 11 томах
6. обманювати — ОБМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБМАНУ́ТИ, ману́, ма́неш і розм. ОБМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док. 1. кого, що. Словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь; обдурювати. Але обманути Дмитра було важко.  Словник української мови у 20 томах
7. обманювати — БРЕХА́ТИ кому і без додатка, розм. (казати неправду); ОБМА́НЮВАТИ перев. без додатка і кого (як пом'якшене позначення цієї дії); ЗАЛИВА́ТИ фам. (вигадуючи щось). — Док.: збреха́ти, обману́ти, обмани́ти розм.  Словник синонімів української мови
8. обманювати — Обма́нювати, -нюю, -нюєш; обмани́ти, -маню́, -ма́ниш, -ма́нять і обману́ти, -ну́, -ма́неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. обманювати — Обманювати, -нюю, -єш сов. в. обманити, -ню́, -ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Ном. № 10595. Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня. Котл. Н. П. 355.  Словник української мови Грінченка