обманювати
обма́нювати
-юю, -юєш, недок., обманути, -ману, -манеш і розм. обманити, -маню, -маниш, док., перех.
1》 Словами, вчинками або діями вводити в оману кого-небудь; обдурювати.
|| Казати неправду; брехати.
|| Не виконувати своїх обіцянок, порушувати, ламати слово.
2》 Діяти нечесно, вдаватися до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати.
3》 перен. Не справджувати чиїх-небудь надій, сподівань і т. ін.
4》 Порушувати подружню вірність; зраджувати (у 2 знач.).
5》 Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків з дівчиною, жінкою; спокушати, зводити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови