обходитися
(без чого) давати собі раду; (з ч. не) відбуватися <н. не обійдеться без нас>; (дорого) коштувати; (з ким) поводитися; (добре) ставитися; (без пригод) минати; обіходитися; док. ОБІЙТИСЯ, д. перемеженитись.
Практичний словник синонімів української мови