обходитися

I обх`одитися-джуся, -дишся, недок., обійтися, обійдуся, обійдешся, док.

1》 без кого – чого. Зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь.

|| чим. Задовольнятися тим, що є, не користуватися нічим іншим, певною мірою обмежуючи себе, свої потреби.

2》 перев. з част. не, без кого – чого. Відбуватися, проходити і т. ін. без кого-, чого-небудь, за відсутності когось, чогось.

|| безос.

3》 Вимагати певних затрат, коштів; коштувати.

4》 Виявляти своє ставлення до кого-небудь у поводженні з ним; поводитися.

5》 розм. Минати без неприємних наслідків.

|| безос.

6》 тільки недок. Пас. до обходити 1-5).

II обход`итися-ходжуся, -ходишся, док., розм.

Звикнути, призвичаїтися до чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. обходитися — обхо́дитися дієслово недоконаного виду зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь; відбуватися, проходити і т. ін. без кого-, чого-небудь, за відсутності когось, чогось; коштувати; поводитися...  Орфографічний словник української мови
2. обходитися — (без чого) давати собі раду; (з ч. не) відбуватися <н. не обійдеться без нас>; (дорого) коштувати; (з ким) поводитися; (добре) ставитися; (без пригод) минати; обіходитися; док. ОБІЙТИСЯ, д. перемеженитись.  Словник синонімів Караванського
3. обходитися — [обходиетиес'а] -оджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -одз'с'а, -од'теис'а  Орфоепічний словник української мови
4. обходитися — ОБХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБІЙТИ́СЯ, обійду́ся, обі́йдешся, док. 1. без кого – чого. Зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь. Він став обходитись без борошна, без солі, аби не їхати у місто (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. обходитися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
6. обходитися — Обіхо́дити(ся) і обхо́дити(ся), -хо́джу(ся), -хо́диш(ся); обійти́(ся), обійду́(ся), обі́йдеш(ся)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обходитися — ОБХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБІЙТИ́СЯ, обійду́ся, обі́йдешся, док. 1. без кого — чого. Зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь. Він став обходитись без борошна, без солі, аби не їхати у місто (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах
8. обходитися — Обходитися, -джуся, -дишся гл. 1) = обіходитися 1. Як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться. Рудч. Ск. II. Цурається їх при людях, хоч дома на самоті ще сяк так обходиться з ним. Левиц. І. 274.  Словник української мови Грінченка