одурманювати

Дурманити, ЗАПАМОРОЧУВАТИ, П'ЯНИТИ, туманити розум; (язиком) задурювати; п-к -ЮЮЧИЙ, здатний задурманити, для задурманення, дурманний, задурливий, запаморочливий, одурливий, одурманливий, (запах) п'янкий.

Значення в інших словниках

1. одурманювати — одурма́нювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. одурманювати — див. обманювати  Словник синонімів Вусика
3. одурманювати — -юю, -юєш, недок., одурманити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Спричинювати стан запаморочення, оп'яніння; запаморочувати, оп'яняти. 2》 перен. Затьмарювати, отруювати свідомість (хибними поглядами, неправильними уявленнями, шкідливими ідеями і т. ін.); задурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. одурманювати — ОДУРМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОДУРМА́НИТИ, ню, ниш, док. 1. кого. Спричинювати стан запаморочення, оп'яніння; запаморочувати, оп'яняти. Запах банкнотів, що перейшли не через одну тисячу людських пальців, зовсім одурманив Катерину (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
5. одурманювати — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. одурманювати — ОДУРМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОДУРМА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Спричинювати стан запаморочення, оп’яніння; запаморочувати, оп’яняти. Запах банкнотів, що перейшли не через одну тисячу людських пальців, зовсім одурманив Катерину (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах