одурювати —
оду́рювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
одурювати —
див. обманювати
Словник синонімів Вусика
одурювати —
-юю, -юєш, недок., одурити, одурю, одуриш, док., перех. 1》 Те саме, що обдурювати. 2》 рідко. Те саме, що одурманювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одурювати —
ОДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОДУРИ́ТИ, одурю́, оду́риш, док., кого. 1. Те саме, що обду́рювати. І жду її [долю], і виглядаю, Дурний свій розум проклинаю, Що дався дурням одурить, В калюжі волю утопить (Т. Шевченко); – Ти думаєш, я тебе одурюю? ..
Словник української мови у 20 томах
одурювати —
ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
одурювати —
Обду́рювати і оду́рювати, -рюю, -рюєш; обдури́ти і одури́ти, -дурю́, -ду́риш, -ду́рять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
одурювати —
ОДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОДУРИ́ТИ, одурю́, оду́риш, док., перех. 1. Те саме, що обдурювати. І жду її [долю], і виглядаю, Дурний свій розум проклинаю, Що дався дурням одурить, В калюжі волю утопить (Шевч., II, 1963, 16); — Ти думаєш, я тебе одурюю? ..
Словник української мови в 11 томах